polska

25 червня 2018
IDR:
0.00
RON:
6.54
RUB:
0.40
NZD:
18.10
ILS:
7.25
MXN:
1.29
HRK:
4.14
IRR:
0.00
INR:
0.39
PLN:
7.08
EGP:
1.47
EUR:
30.56
USD:
26.23
HKD:
3.34
KRW:
0.02
BGN:
15.62
BYN:
13.10
THB:
0.79

Які країни Східної Європи економічно та політично залежні від Кремля – висновки міжнародних центрів

putin

Приватні дослідницькі інститути підготували звіт про прихований вплив Росії на країни Східної та Центральної Європи. У висновках йдеться про те, що головна мета кампанії полягає в дискредитації ліберально-демократичної моделі Заходу та підриванні трансатлантичних зв'язків. Звіт міжнародних спеціалістів було опубліковано 13 жовтня у Вашингтоні.

Дослідження проводили протягом 16 місяців приватні організації – вашингтонський Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) та Центр досліджень демократії, який базується в Болгарії (CSD). Дослідники проаналізували ситуацію в п'яти країнах Центральної та Східної Європи: Болгарії, Словаччині, Латвії, Угорщині та Сербії. Такий вибір пояснюється тим, що чотири держави з цього переліку є членами ЄС і НАТО, а п'ята – Сербія – є кандидаткою на членство в Євросоюзі і при цьому зберігає міцні культурні та історичні зв'язки з Росією.

Важелі впливу

Як зауважила авторка звіту, колишня співробітниця Держдепартаменту США Гізер Конлі, метою дослідження було з'ясувати, чи є зв'язок між посиленням економічного впливу Росії в регіоні та погіршенням ситуації у сфері демократії та прав людини. Для цього фахівці порівняли показники економічного впливу РФ із показниками розвитку демократії в цих країнах за період від 2004-го по 2014-й рік.

Під час оцінювання економічного впливу Кремля до уваги брали такі фактори як присутність у країні російських підприємств, обсяг прямих інвестицій та торговельних відносин із РФ. Що ж стосується дослідження рівня демократії, то фахівці спиралися на такі критерії, як масштаби корупції, незалежність судової системи та рівень свободи ЗМІ.

"Спершу ми припускали, що країни Східної й Центральної Європи, які вступили у НАТО та ЄС у 2004 році, в подальшому дотримуватимуться демократичного курсу. Однак це не підтвердилося", – пояснює Гізер Конлі. За її словами, прямий зв'язок між рівнем економічного впливу РФ та рівнем демократії в регіоні виявити не вдалося.

Водночас отримані дані дозволяють окреслити головні тенденції. Як зауважується у звіті, Москва діє різними методами: завойовує довіру та схиляє на свій бік політиків, які симпатизують Кремлю; прагне домінувати у стратегічних галузях економіки, а також заважає боротьбі з корупцією, щоб отримати вплив на уряди східноєвропейських країн.

Угорщина: політично залежна

Автори дослідження виявили таку закономірність: країни, у яких торгівля з Росією генерує понад 12 відсотків від їхнього ВВП, більше підпадають під економічний вплив Кремля. А держави, в яких цей показник складає менше 12 відсотків ВВП, більш вразливі у плані політичного впливу.

Зокрема, в Угорщині та Словаччині цей показник менший за 12 відсотків, тобто ці країни підпадають передусім під політичний вплив Кремля, підсумовують автори дослідження, що у свою чергу сприяє посиленню його економічного впливу. Як приклад вони наводять угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана, котрий виступав проти запровадження антиросійських санкцій через анексію Криму. У 2014 році – за рік до парламентських виборів у країні – Орбан уклав з "Росатомом" контракт на будівництво двох атомних реакторів на загальну суму 12,2 мільярда євро, відзначають автори дослідження. А 2015 року Орбан був переобраний на другий термін, вказують вони.

Болгарія: економічний вплив

Як ілюстрацію економічного спливу Росії автори дослідження наводять Болгарію. Торгівля з Росією генерує 22 відсотки болгарського ВВП. Росія посідає провідну позицію в економічному секторі країни. "Газпром" є єдиним постачальником у Болгарію природного газу. Крім того, "Росатом" та його дочірні компанії домінують у секторі ядерної енергетики, а "Лукойл" контролює єдиний болгарський нафтопереробний завод та понад 50 вісдотків паливного ринку країни, йдеться у дослідженні.

Росія використовує свій економічний вплив для підтримки підприємців, що мають зв'язки з Кремлем, а ті, у свою чергу, просувають його інтереси у владних структурах Болгарії, відзначаю автори дослідження.

Наприклад, 2014 року парламент країни намагався прийняти законодавчі поправки, які дозволили би розпочати будівництво газопроводу "Південний потік" на території Євросоюзу, що суперечить правилам конкуренції в ЄС.

Латвія – виняток із правила

Винятком із правила, на думку дослідників, є Латвія. Зростання ВВП цієї країни теж значною мірою залежить від торгівлі з Росією, однак, на відміну від інших держав Східної Європи, ця республіка неухильно дотримувалася євроатлантичного курсу. Латвійська влада виступала проти скасування санкцій щодо Росії, а також підтримувала плани посилення присутності НАТО в країні.

Автори звіту пояснюють це двома причинами. По-перше, вони зауважують ефективну роботу латвійського Бюро з запобігання та боротьби з корупцією. По-друге, на думку експертів, свою роль тут відіграв і етнічний склад населення країни.

У той час як російськомовні мешканці Латвії загалом симпатизують Росії, у багатьох етнічних латвійців "досі живі спогади про радянську окупацію", тому ця частина населення скептично налаштована стосовно Кремля, вказано в дослідженні.

 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити