polska

25 червня 2018
IDR:
0.00
RON:
6.54
RUB:
0.40
NZD:
18.10
ILS:
7.25
MXN:
1.29
HRK:
4.14
IRR:
0.00
INR:
0.39
PLN:
7.08
EGP:
1.47
EUR:
30.56
USD:
26.23
HKD:
3.34
KRW:
0.02
BGN:
15.62
BYN:
13.10
THB:
0.79

Кордони України: на схід – у минуле, на захід – майбутнє

 

elФото Портал "А4"

"Щасливою людину роблять три речі – кохання, цікава робота і можливість подорожувати", - стверджував Іван Бунін. Про кількість речей, необхідних для щастя, та їх послідовність можна сперечатися, але в моїй генетичній програмі файли закладені саме у такому порядку.

Повертаючись із чергової мандрівки, щоразу урочисто стаю до присяги – от зараз, у цю хвилину розповім про враження, та все Бог спіху не дає: то Лицарі воюють, то Карлики плетуть інтриги, то Терен зацвітає. Та сьогодні нарешті сталося – Рубікон перейдено.

Кордон і за кордоном

Кордон України – не по італійській річці Рубікон, і навіть зовсім не по річці.

Кордони назагал цікава річ. Завжди питала себе – як вона ділить на дві несхожі частини одне й те саме поле, два береги тієї самої річки, іноді – дві частини одного й того самого міста, коли долею політичної карти лінія визначає приналежність до різних країн.

Кордон завжди зауважуєш, навіть коли він зовсім непомітний.

Іноді кордон ділить простір, іноді – час. Кордон за Хутором Михайлівським віє духом поступового переходу зі століття ХХІ до ХХ, а мірою заглиблення у ліси поза Хутором кудись аж поза Москву і ближче до Волги провалюєшся у часи до скасування кріпаччини. Далі у простір – глибше в історію, і так – аж до Івана Грозного.

Кордон із Польщею – раптовий. Жодних поступових переходів. Наче близько, наче подібно, будинки на Львівщині такі ж ошатні, як в околицях Перемишля, автозаправки просто не відрізниш, але... Ну, ви вже здогадалися.

Дороги... Вони, вони, рідненькі.

– Прошу пана, де є дорога на Львів?

Пан махає рукою:

– Їдьте отуди. Напрям є, дороги немає.

За польським кордоном під колеса автобуса лягла не просто дорога – чистий лист паперу формату А4. Уже не знаю, за яким дивним збігом, дорога також називалася А4.

Не терплю в тексті банальностей, але від цієї таки не втримаюся: зараз буде про дві російські біди – дурнів та дороги. Сі біди постулював іще класик, проте не пригадую, аби хтось науково довів залежність та патогенез – хто кого породив, і що кого убиває. В цьому контексті візьму на своє перо сміливість стверджувати, що залежність таки існує – чим гірші в країні дороги, тим більше... ой, щось політкоректність пера вийшла за межі європейської... тим більше... осіб, розумові здатності яких спричиняються до спорудження автотрас, вкритих одноразовим асфальтом. І навпаки, що кращі дороги – то менше в країні дурнів.

Дороги – от чим радикально відрізняється Європа від України, а Польща навіть від Європи. У кращий бік. Бо Європа... ну, як дружина тридцять літ по шлюбі – вмилася зранку, от і увесь макіяж, тут – зморшка, там сивина від коренів відростає. А в Польщі з Європою – ще медовий місяць. Юна, елегантна панна, вся в новому. Автобан – з голочки, щойно збудований, проїхали всю країну – незчулися коли. Екологічні містки над дорогами у лісах – новенькі, ще не порослі травою та деревцями, як в старій добрій Австрії, - не встигли. Цікаво, тварини вже зрозуміли, як ними користуватися?

sonФото Портал "А4"

І ще – вітряки та сонячні батареї. Радикальна й кардинальна відмінність "бідної" Європи від "багатої" України, а тим паче Росії. Навіщо нам використовувати послане Господом сонячне світло та силу вітру, даровану безкоштовно? Ми собі краще прикупимо у північного сусіда газу на весь бюджет і заспіваємо нашої улюбленої: "Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела!" І собі головний біль, і світові розвага. А вони собі вітряків наставили й пускають за вітром газові ілюзії, змови та вигоди. Зате отримують екологічно чисту й недорогу енергію. Капіталісти... Все у них капітально.

Отут би й місце для аналітики, порівняльної характеристики екологічно чистої енергетики, відновлюваних та не відновлюваних джерел, але я, пані та панове, тут не аналітиком найнялася, я тут яко туристка, а не яко термометр політичної спеки чи флюгер економічних пріоритетів. Тому нехай тему розвивають мудріші, а я лиш зазначу – коли уздовж дороги стоять вітрові електростанції та сонячні батареї, се значно позитивніше характеризує господаря, аніж старе радянське "невловимо-месницьке" – "А вдоль дорогі мьортвиє с косамі стоят – і тішина..."

Отак у тиші, поміж вітряків і сонячних батарей дісталися надвечір до першого міста нашого туристичного маршруту – польської Лєгніци...

Ну, треба ж...

Саме до Лєгніци!

Але про це – у наступному розділі – "Лєгніца. Мандрівка в історію сім'ї".

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити