polska

25 червня 2018
IDR:
0.00
RON:
6.54
RUB:
0.40
NZD:
18.10
ILS:
7.25
MXN:
1.29
HRK:
4.14
IRR:
0.00
INR:
0.39
PLN:
7.08
EGP:
1.47
EUR:
30.56
USD:
26.23
HKD:
3.34
KRW:
0.02
BGN:
15.62
BYN:
13.10
THB:
0.79

Леся Романчук: Ранковий обхід Злого Доцента

Нині – день обходу у нашому відділенні. Начебто лікарня як лікарня, а виглядає останнім часом божевільнею. Я у тій царині не фахівець, зізнаюся чесно й одразу, але нема на те ради, як задавнена хвороба ускладнює свій перебіг ще й конкретним зсувом усіх доступних нашій енергетиці фаз і вражає довколишніх струмом устремлінь, які не кожен фаховий психіатр збагне, не кажу – розрулить, то й гінеколог згодиться.

Пацієнт на ймення Донбас, з якого ми не спускали недремного ока упродовж всього терміну хвороби, за даними медперсоналу, злісно порушує призначений режим спокою, та ще й ухиляється від лікування. За лікарняними правилами належить виписати, і нехай собі чудить удома, але він у нас на амбулаторному лікуванні, себто удома... У нас удома... І дім отой палить, грабує, мордує у всілякий спосіб. І режиму спокою дотримуватися аж ніяк не хоче. Ну, як не хоче сам, то напохваті санітари з відповідною сорочкою. Шкода санітарів. Здорові хлопці, хвацькі, файні, сильні, мудрі, а на що витрачають свою молодість і силу... Їм би свою хату мурувати, а мусять вар'ята упокорювати, та ще й у режимі дотримання недотримуваного... Нічого, хлопці, важка служба, але не вічна, гартуйтеся, досвід знадобиться.

Окрім цього неспокійного персонажа медперсонал недремним оком стежить за ще одним, який заслуговує сьогодні нашої пильної уваги під двома оглядами – по-перше, він є духовним і матеріальним татом першого пацієнта, висловлюючись медичними термінами, чітко простежується етіологія – причинний фактор – і патогенез – розвиток хвороби та зміни, які вона викликає в органах та системах болящого. По-друге, виявляється, у нього нині свято, яке реально круті пацани називають днюхою.

Отож, відзначимо днюху. Огидне слово, правда? Але воно нам, нормальним людям, огидне, а у реально крутих пацанів, усвідомлення добра і зла у головах яких зміщені у спосіб, тверезому незбагненний, власна мова, власні поняття. Вони по них живуть – "па панятіям"!

Вони живуть за поняттями зони, навіть якщо пахан у цій зоні – колишній полковник КДБ, що за суттю – западло. А полковники КДБ колишніми не бувають. Ці три літери своїми гачками впиваються в душі і смокчуть з неї кров довіку. У них змінюється генотип – руйнується власна ДНК і замінюється аномальною, де зло стає їхнім добром. Задля цього специфічного добра хвора ДНК реплікує і множить собі подібних. Наче вірус, пролазить у ДНК тих, хто поруч, інфікує, заражає, і множиться, множиться, множиться... І от уже хворих – уся країна! Країна стала зоною лиха, вся, від Балтики до Амура! Ви думали, так не буває? Буває. Ця країна поруч. Нею опанував масовий психоз.

І у того, хто вчинив це епічне злодіяння, нині днюха.

За віруваннями наших предків, день народження є особливим, бо в цей день відкривається пуповинний канал, що зв'язує людину зі Всесвітом. У цей день потрібно вітати і бажати. І побажання здійсняться. Тому ми привітаємо нашого пацієнта. І нехай усе здійсниться.

Спершу слід пригадати ім'я. ВВП. Валовий Внутрішній Продукт. Продукту просто валом. Внутрішнього. Але він вивалюється назовні. І валить, і валить, і валить поза свої кордони на нашу землю. Прагне вмонтувати свої аномальні гени у нашу ДНК. І нічого не виходить. Бо наші ДНК зовсім різні. Ген рабства легко вмонтовується у генотип росіян. І ніяк не приживається в ДНК українців. Справжніх, питомих українців. Отака проста діагностика. Раби – їхня генетика. Вільні люди – наші. Все. Кріпак радіє ярму. Козак ярма не терпить. Так було століттями, так є зараз.

І все ж, як його звуть, цього буйного пацієнта з палати, оточеної червоною стіною із зубцями, що трохи нагадують тризуб? Світ якось уникає називати зло на ім'я, записане у паспорті. Воно тепер стало хуйлом...

Ой, пані Доцент, ви хоч і Злий Доцент, але не зливайте аж так уже своєї злості, тримайтеся у межах пристойності! Лайка в історії хвороби? А саме так. Бо історія ж – хвороби! І у Ху.ла на прізвище Ла-ла день... днюха.

Годиться бажати...

Та оскільки у Доцента ранковий обхід, ці побажання можуть здатися призначеннями лікаря. А ліки смачними не бувають.

Бажаю тобі, Ху.ло Ла-ла, щоби цей день був останнім твоїм днем народження на посаді президента країни, яку от отруїв, зганьбив, опустив за поняттями зони до межі, за якою розпад і загибель. І станеться так. Бажаю, щоб цей день був останнім. Просто останнім. Або останнім на свободі.

Бажаю тобі відвідати чудове голландське місто Гаага. Затишне, гостинне. Воно особливо зрадіє тобі саме тепер, бо родичі убитих тобою нідерландерів чекають із нетерпінням і готові виступити з обвинуваченнями на процесі. Нідерландери – хлопці здорові, що на зріст, що на потужність. Молися, щоби захистила тебе в суді охорона. І ця частина моїх побажань – найприємніша.

Оскільки таких буйнопомішаних іноді визнають непідсудними, може статися й таке – тебе вмістять до нашого стаціонару на примусове лікування. Я – Злий Доцент, страшенно злий, дуже злий, але я ще ангел небесний порівняно з іншими, реально злими пацанами. Тими, з яких твої КДБістські гени зробили звірів. Вони катують зараз Донбас. Вони спробували крові, і перетворилися на хижаків, що втратили людську подобу. Від їхніх злодіянь волосся сторч ставатиме ще сотні років кожному, хто почує. Це твоя робота, твоє виховання. Це твій внутрішній валовий продукт, ВВП! Тому спробуй їхньої ніжності на власній шкірі. Вони ж тобі свого переродження на звірів не простять!

Але я лікар. І я не бажаю тобі смерті. Живи. Живи довго-довго.

Я хочу, щоб ти жив і побачив на власні очі, як Україна збудує свою Берлінську... ні, Східну стіну. Відгородиться, відмежується, відокремиться від божевільної сатанинської орди зі сходу, отруєної твоїми сталінськими генами, замурує кожну шпаринку, щоби навіть дух не проникав. За цією стіною ми будуватимемо свою країну – вільну, веселу, заможну, щасливу! Країну, що стане вільною від корупції, від брехні, від всієї нечисті, яка породила нинішню біду. Країну, силі якої заздритиме не лише твоя затуркана, нещасна і забута Богом росія, а й тиха, напівсонна, благополучна і тому спокійна Європа. А ти житимеш довго. І дивитимешся. І болітиме тобі так, ніби нелюди катують. Бо понад усе ти боїшся нашого успіху. Бо це руйнує твої сатанинські задуми. Бо це – єдине, що насправді тобі допече до живого. Бо тоді твій народ збагне убогість твоєї брехні і прокляне тебе за неї. Що буває страшніше?

Тому – живи. І дивись, як діти убитих тобою героїв України ростуть, мужніють, народжують своїх дітей – справжніх козаків, і як у серцях їхніх палає любов до рідної землі та гордість за своїх батьків, що відборонили її у лютій битві з брехливим і підлим сусідом, що так довго насмілювався називатися братом. Дивись, як вони сміються і радіють. Бо буде так!

Живи – і дивись, як на місці знищених за твоїм наказом заводів і шахт будуються нові, сучасні. Як вчорашні шахтарі, твої зазомбовані послідовники, знаходять свою долю в новій українській економіці. І чудуватимуться самі – навіщо ми чіплялися за ті копанки, де гнули спину на свого "данєцкого парня"? Чому вірили, чому воювали? Вони збагнуть це. Ті, що виживуть. І ті, яких не знищить за злочини проти людяності народна гільйотина. Бо таким пощади не буде.

Ми збудуємо і відбудуємо. Це станеться. Бо на місці поруйнованого старого неодмінно постане нове. Нове! Чуєш, ти, чудо нанотехнологій, ти, що керував своєю країною стільки років і не зміг скористатися навіть золотим нафто-доларовим дощем, що Господь послав у надії на порятунок величезного кавалка суші, заселеного ніби ж мудрим народом. Як ти з того скористав? Я – Злий Доцент. Я стежу за твоїми аналізами нафти, яка у тебе замість крові. За аналізами ціни на газ, який у тебе замість повітря. Ранковий обхід посвідчив: аналіз ціни на нафту – 90 доларів за барель. Падає. Невблаганно. Невідворотно. З такими аналізами не живуть. Ти пограв свою гру. Далі – повільне вмирання. Скільки протягнеш – питання часу. Лікування медицині невідоме. А як пацієнт свідомо затягує зашморг на власній шиї – то хто йому суддя, де йому поміч, який сектор мозку – правий?

Але живи. У твою палату ми поставимо телевізор і без перерви на рекламу крутитимемо "Пливе кача". Тебе навідуватимуть родичі наших загиблих, вдови, сироти, матері. Приноситимуть передачі Дмитро Ярош і Степан Бандера. Вони тобі сподобаються, не бійся. А потім назнімаємо власних серіалів про героїзм наших воїнів і матимеш сім днів на тиждень замість "дєдиваєвалі"! Українською мовою! Так буде!

Бо наша війна чиста. Це ти за вашою московитською традицією ведеш загарбницькі війни, а ми боронимо свою землю. І знай, ми – не переможемо, ми – вже перемогли! Хай ллється кров, хай важко нам і гірко, але тобі, твоїм катам віділлється кожна сльоза наша, кожна! І старого солдата Другої Світової, що плаче над загиблим від твоїх рук онуком, і сльоза матері за сином, і сироти за батьком-героєм, і ридання дружини за коханим, і зойк серця дівчини, що її перший поцілунок поніс під твої "Гради" юнак.

Усе тобі запише історія синім по жовтому, все, до краплиночки. Ти один цього не вип'єш. Ви захлинетеся нашим болем аж по Урал. І пожовкнете від Урала до Амура – так буде!

Бо немає безкарності у Господа. Господні жорна мелють повільно, але дрібно.

У день народження побажання здійснюються. Бо зараз це навіть не побажання – заклинання!

Тому я надсилаю тобі їх у цей день, коли для них відкритий Всесвіт. Надсилаю разом із побажаннями мільйонів українців усього світу. Вогненний стовп підіймається зараз від землі до неба. Гори у ньому.

Вибачайте за високі ноти. Просто день сьогодні такий. І Доцент страшенно Злий. Обхід закінчено. Починаймо виконувати призначення.

Коментарі  

0 # Тетяна 20.12.2014, 21:20
Вишукано, елегантно, і красиво! Гідне слово справжнього Майстра. Браво, Лесю!!!
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата
+1 # Svitlana 02.11.2014, 14:15
"Тому – живи. І дивись, як діти убитих тобою героїв України ростуть, мужніють, народжують своїх дітей – справжніх козаків, і як у серцях їхніх палає любов до рідної землі та гордість за своїх батьків, що відборонили її у лютій битві з брехливим і підлим сусідом, що так довго насмілювався називатися братом. Дивись, як вони сміються і радіють. Бо буде так!" - і хай так буде!
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата
+5 # Галина Груць 07.10.2014, 18:28
Філігранно!!! Так достоту виміряно іронії, сарказму, гумору, сатири! Так професійно і майстерно виписано, що все неодмінно збудеться! Дякую!!!
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата
+7 # Leonid Likholat 07.10.2014, 16:11
Бесподобно, Леся Ивановна ! Просто нет слов ! Класс ! Спасибо большое.
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата