polska

22 червня 2018
IDR:
0.00
RON:
6.49
RUB:
0.40
NZD:
18.01
ILS:
7.25
MXN:
1.28
HRK:
4.11
IRR:
0.00
INR:
0.39
PLN:
7.01
EGP:
1.47
EUR:
30.35
USD:
26.30
HKD:
3.35
KRW:
0.02
BGN:
15.51
BYN:
13.10
THB:
0.79

"Грузинська мрія" робить крен від українського до російського ринку

Днями у грузинських мас-медіа з'явилася інформація про негативний вплив військово-політичної кризи в Україні на економіку Грузії. Підкреслюється, що Україна є одним із найкрупніших партнерів Грузії в експортних та імпортних операціях та в туристичному секторі. Експерти виокремлюють кілька параметрів негативного впливу, включно зі зростанням цін на імпортовану українську продукцію, скороченням потоків туристів із України та, навіть, зменшення грошових переказів, що надходять від грузинських трудових мігрантів.

Ну, а рецепт уникнення "негативних наслідків" для економіки Грузії, на думку цих експертів, простий: "перерозподіл торгівельно-економічних пріоритетів", якщо внутрішньополітична ситуація в Україні не стабілізується.

Змінилася і риторика грузинських політиків стосовно України та питання її територіальної цілісності. Нещодавно прем'єр-міністр Грузії відмовився виступити в ролі посередника між Москвою та Києвом стосовно врегулювання військового конфлікту на Донбасі. Голова грузинського уряду також відмовився порівняти Кримську кризу з прецедентом проросійського сепаратизму в Абхазії та Південній Осетії, зауваживши, що це "традиційно грузинські території" на відміну від анексованого РФ півострову.

"Конструктивне партнерство" з Росією вважається пріоритетним нарівні з євроінтеграцією та пропонується представниками політичної еліти Грузії як приклад для України.

Можна припустити, що чинний уряд спільно із бізнесовими колами Грузії бажають скористатися сприятливою ситуацією взаємних санкцій Заходу та Росії і посісти "зачищену" нішу на російському ринку харчової продукції. Нинішній політичний режим Грузії підводить суспільну думку до можливого скорочення інтенсивності двосторонніх відносин з Україною та переорієнтацію на ринок Росії. Економіка диктує політику. Вся причина в інтересі грузинського бізнесу до закритого протягом останніх років російського ринку для збуту грузинських алкогольних напоїв, мінеральних вод та аграрної продукції, частка якого була найбільшою і складала 18% від загального обсягу експорту Грузії.

Відновити торгівельно-економічні відносини з Росією вже намагалися у березні 2013 року – задовго до кризових явищ в Україні. Тоді РФ скасувала заборону на грузинську харчову та сільськогосподарську продукцію на власному ринку. Відтоді частка РФ у грузинському експорті почала зростати паралельно зі зменшенням частки України. Якщо в 2008-2009 роках частка РФ в експорті Грузії не перебільшувала 1,8%, Україна покривала близько 9% загального обсягу. Однак за півріччя поточного року ситуація змінилася не на користь України. Частка Росії зросла до 6,8%, а України зменшилась до 6% в порівнянні з попереднім періодом.

Однак наскільки безболісна подібна євразійська переорієнтація експорту Грузії? Теоретично, західні держави, які опинилися об'єктом відповідних продуктових санкцій РФ, можуть в односторонньому порядку впровадити заборону на імпорт грузинської продукції. Подібні заходи з ЄС та США поставлять перед представниками "Грузинської мрії" питання вибору – або реалізація положень підписаної угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС, або відродження співпраці з Росією та більш глибока інтеграція в євразійські структури. Варто зауважити, що в сукупності держави Заходу складають близько 23% експорту Грузії і тому за подібного розвитку подій нівелюється вигода від зближення з РФ. Цілком можливо, що грузинська влада демонструє толерантність щодо РФ, зовнішня торгівля якої переживає не найкращі часи. Грузинська влада розраховує на негласну "джентльменську угоду" із кремлівськими бонзами: забезпечення російських споживачів харчовою та аграрною продукцією і стримування повернення до влади прихильників "Трояндової революції", в обмін на поступки з боку Росії стосовно питання реінтеграції Абхазії та Південної Осетії до складу Грузії.

Однак позиція РФ з даного приводу більш ніж безкомпромісна. На даному етапі Москва зацікавлена використати закавказьку республіку в якості сировинного придатку і знову зав'язати на собі грузинську економіку. Тим самим Кремль зможе домогтися погіршення політичних відносин Грузії з ЄС та США. Є неофіційна інформація у грузинській та російській блогосферах про існування так званого плану "конфедералізації" Грузії. Кремлівські аналітики припускають можливість реінтеграції Абхазії та Південної Осетії до складу Грузії на умовах конфедерації (союзу держав) на чолі з лояльним до Росії урядом, за умови збереження російської військової присутності в сепаратистських регіонах і вступу Грузинської конфедерації до Митного союзу та ОДКБ. Хоча подібний варіант є більш фантастичним, аніж прагматичний характер торгівельно-економічних відносин Грузії та РФ. Грузинське керівництво опиниться у складному стані перед грузинським суспільством, 70% якого підтримує курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію та виражає негативне ставлення до Росії та політики Путіна.

Тим паче, вихід на альтернативні ринки та процес сертифікації власної продукції на ринці ЄС та НАФТА коштував Грузії великих затрат. Ризик виникнення власного "Євромайдану" на проспекті Шота Руставелі у Тбілісі може перерости з політичного гумору до об'єктивної реальності. Не кажучи про можливість нового військового втручання Росії під приводом захисту "легально обраного" режиму "Грузинської мрії".

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити